Попит і пропозиція: театральне життя у містечку Багачеве на Черкащині

У великих містах культурне життя вирує, а от мешканцям сіл і містечок у цьому плані пощастило менше. Їхати в обласний центр на виставу дорого. Та й ніхто цього не зрозуміє. Тож тут є попит на мистецькі події. А він за законами економіки й формує пропозицію.

У театральному житті столиці спостерігається феномен. І це явище цікаве не лише з погляду театру, а й з погляду економічної науки: квитки на вистави неможливо купити – їх розбирають зі швидкістю світла навіть при досить високих цінах. На периферії ж попит зменшується, як тільки зростає ціна. Щоб привезти виставу до глядача, треба оптимізувати витрати. Але при цьому вистава має бути якісною – інакше вдруге глядач не прийде. На акторах не зекономиш, а ось про спецефекти й декорації можна поговорити. 

Декорації мають бути компактними, зручними для транспортування і не надто складними для монтажу. А водночас надійними й не бутафорними, якщо це не суперечить умовам вистави.

Я мешкаю у місті Багачеве (до 2024 року Ватутіне) на Черкащині й можу спостерігати, як театри-гості вирішують питання декорацій. Недавно у нас був Modern Theatre (Український сучасний театр) із прем’єрним показом вистави «Катерина» за поемою Тараса Шевченка.

Сцена тут не переповнена: банер із цитатою з поеми, три дерев’яні хрести з зеленими стрічками, які символізують і молодят, і дерева, і двері кімнати, і кладовище, і власне любовний трикутник. Надбання школи Данила Лідера, як бачимо, успішно реалізовані в умовах гастролюючого театру: взаємодія простору з дією актора, паралельне існування кількох світів, використання справжніх матеріалів та предметів, що несуть відбиток часу в межах сценічного простору тощо. Доповнено виставу й іншими засобами виразності – дим, світлові та звукові ефекти, що додають виставі містичності.

Можливо не всі сцени палаців мистецтв на шляху гастрольної трупи будуть обладнані необхідною технічною апаратурою, але думаю, що на цей випадок у команди є якийсь козир у рукаві.

У сценографії вистави «Сватання на Гончарівці» Коломийського обласного українського драмтеатру імені Івана Озаркевича на сцені Багачівського палацу мистецтв простір заповнений легкими конструкціями, що складаються й умовно позначають сільську автентичну хату, криницю – невіддільну частину побуту селян та соняшники – окрасу кожного двору. Менші конструкції імітують віддалені сільські хати. Протягом вистави декорації легко трансформуються, наприклад у внутрішню стіну хати.

Декорації у виставі виглядають доречно попри свій мінімалізм. Можливо це й не перша екскурсія декорацій, але в умовах іншої сцени й нового глядача цей факт нівелюється, а з погляду витрат – взагалі прекрасно.

Сама ж вистава почалася з невеликим запізненням – дорогою до нашого міста поламався автобус. Коли ми побачили цей автобус з артистами, здивувалися, що він взагалі подолав таку відстань. Треба віддати належне команді театру імені Озаркевича за незламну жагу зустрічі з досить віддаленим глядачем.

У виставі для дітей і дорослих «Рапунцель» міжнародного театру пригод і фантастики «Каскадер» із Києва крім банерів із зображенням місця дії є вежа, в якій зла чаклунка утримує принцесу. Вежа задіяна лише в деяких сценах. Ця висока розбірна конструкція – доречна й казкова, яка відповідає стилістиці вистави та є своєрідною родзинкою на тлі штучності банерів. Економний у виготовленні, цікавий і мобільний варіант декорацій.

Після перегляду вистави мій 4-річний син захотів обійняти акторів і подарувати їм усім цукерки. Що ми й зробили!

І наостанок про вистави Черкаського театру ляльок, які відбулися не на сцені палацу мистецтв, а в актових залах дитячих садків. Вартість квитка символічна, але і вистава триває 30–40 хвилин. Це вистави про тварин, де сценографію вирішують костюми й банер. Костюми використовуються не вперше, що з погляду витрат – безпрограшний варіант. Проте у випадку з дитячим театром є додаткове надзавдання: естетичне виховання маленьких глядачів через театральне мистецтво. Чи вдається це театру? Відповідь підкаже фото.

Лілія ПАЩЕНКО, студентка-театрознавиця 3 курсу КНУТКТ імені Івана Карпенка-Карого 

На головному фото: ілюстрація з афіші вистави «Катерина» Modern Theatre