Статті

Мистецький фестиваль Avant-garde Kyiv Fest, присвячений 100-річчю Асоціації революційного мистецтва України, проходить у Києві. Так, у Музеї історії міста Києва та філії Музей Авангарду проходить до 20 листопада виставковий проєкт, де представлені роботи учасників Асоціації революційного мистецтва України – художників Олександра Богомазова та Миколи Глущенка.

Ця ініціатива спрямована на підготовку нової генерації критиків у сферах візуального мистецтва, театру та кіно, забезпечуючи повний цикл навчання — від теорії до практики, написання текстів, публікацій і комунікації з мистецьким середовищем та глядацькою аудиторією. Наразі створення Школи арт-критики на етапі побудови структури, напрацювання алгоритмів і пошуку фінансування.

Учасники — Максим Татусько, Олекса Гладушевський, Сергій Кулибишев, Лея Маєвська, Наталія Торжевська, Ярославна Гармаш, Євангелос Космідіс і Артем Мяус — презентували уривки, продемонструвавши різноманітність режисерських підходів. усі працювали з одним текстом — п’єсою «Терапії» литовської драматургині Біруте Капустінскайте.

Раду Поклітару, відомий переосмислюванням класичних сюжетів через сучасну хореографію, цього разу взявся за «Травіату» — історію Віолетти Валері, куртизанки, яка жертвує своїм коханням заради вищих ідеалів. У своїй постановці Поклітару не просто відтворює лібрето опери Верді, а пропонує авторське бачення.

П’єси Теннессі Вільямса часто асоціюються з кінематографом завдяки культовим екранізаціям, як-от фільм «Раптово, минулого літа» Джозефа Л. Манкевича з Елізабет Тейлор і Кетрін Хепберн, який здобув три номінації на «Оскар». Однак у театрі тексти Вільямса відкривають широкий простір для інтерпретацій. Наприклад, вистава «Nagle, ostatniego lata» у варшавському Nowy Teatr режисера Міхала Борчуха.

Режисер Олександр Ковшун обирає зухвалий інструментарій: реставрацію живої присутності класика. Щоденник солдата Тараса Шевченка для цього – слушна підмога. Шевченко у виставі харків’ян - людина, що прагне скинути і мундир, і кожух власної сакралізації. Художник Костянтин Пономарьов створює похмуру сценографію, схожу на анатомічний театр.

Школа Національної спілки театральних діячів України (НСТДУ) під назвою «Театр без насилля» (яка відбулася вперше влітку цього року) стала майданчиком для дослідження проблеми насильства в театральному середовищі через методику форум-театру. Методологія форум-театру вирізняється акцентом на процесі, а не лише на результаті.