«Випустити виставу коштує 400-500 тисяч гривень. Бюджет «Пітьми» вже перетнув позначку в мільйон»

10 тез з інтерв'ю Ярослави Кравченко

Журналістка Ганна Щокань поговорила із засновницею й директоркою «Дикого театру» Ярославою Кравченко. Ось 10 головних тез із цієї розмови.

◼️У театрах завжди бракувало фахівців зі світла, звуку, відео. Насамперед через відсутність профільної освіти. Практичні знання тут з'являються польовим методом, коли хтось із профі бере собі учнів. З війною ця проблема стала ще гострішою.

◻️Солдаут на виставу «Я бачу, вас цікавить пітьма» – річ очікувана. Ілларіон Павлюк написав бестселер, у якого понад 150 тисяч прихильників. Радує, що вдалося якісно втілити на сцені цю роботу. Адже інсценізуючи романи, та ще й із містичною складовою, театр завжди наражається на ризик. Цінність постановки не стільки в машинерії сцени, а в головній ідеї твору – де шукати прощення?

◼️У «Дикому» за останній рік відбулися режисерські дебюти Слави Юшкова, Івана Шарана, Дмитра Усова, Олексія Гладушевського. Тенденцію «з акторів у режисери» ми бачимо й на фестивалі «Митниця», і в Театрі драматургів. Це свідчить про кризу режисури. У нас останнє найяскравіше покоління – це Давид Петросян, Артем Вусик, Іван Уривський, Вероніка Літкевич, режисери й режисерки, яким за 30. А де покоління 22 – 30?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Митниця» — це ком’юніті, а не конкуренція». Як проходив фестиваль нової режисури

◻️Немає нічого ціннішого, ніж давати людям можливість відчувати.

◼️Поки писала книгу «Театр. Ютуб. Секс», стільки класних історій згадала, стільки факапів і пригод, а головне – яка кількість людей пройшла через «Дикий» – акторів, авторів, режисерів, художників. Я цим пишаюся.

◻️Незалежний театр – це завжди всупереч, завжди боротьба за виживання, завжди про якісь компроміси. Але я знаю, для чого й заради чого, тому беру паузу, вдих-видих, і продовжую.

◼️Випустити виставу коштує 400 – 500 тисяч гривень. На «Пітьму» планувалося 900 тисяч, а зараз бюджет уже перетнув позначку в один мільйон. Питання не тільки у зміні цін на матеріали, паливо, курс долара. Стараємось підвищувати гонорари учасникам, але і враховувати можливості глядачів. Так шлях окупності стає довшим, ніж раніше.

◻️Не бачу в театрі важливих змін. Попри підвищення популярності театру, не відчувається, що хтось із ринку робить надзусилля, щоб розробляти нові формати, підвищувати якість, щоб бути конкурентним.

◼️Мені нудно, коли чую всі ці вигуки про «вперше»: «ми поставили нову драматургію!» Та ми її вже 10 років ставимо, а до цього – інші ставили. З'являються нові режисери, які, як і попередні покоління, добре роблять свою роботу. Добре, але не ново. Мені бракує лабораторних пошукових робіт.

◻️У нас завжди були акторські касти, які згодом розповсюдились по всіх незалежних театрах. Щоб потрапити в театр, тобі не треба зв’язкИ – достатньо таланту. «Дикий» запозичив із кіноіндустрії формат кастингів, де будь-хто міг спробувати свої сили. Вдалося створити атмосферу театру без інтриг і пліток.

Повну версію інтерв'ю читайте тут.