Професійна театральна спільнота України

30.09.2025

Драматургиня Аліна Сарнацька отримала стипендію на книгу

Український театр

Автор статті Український театр

30.09.2025
4 хв
0 лайків

«Я виграла стипендію на книгу. Моя заявка пройшла конкурс від норвезького та українського ПЕН серед 20 (справжніх) письменників. Почуваюсь ніяково, що мене також обрали, поруч із ними. В списку є неймовірні люди – Белянський, Дронь, Лазуткін, Денисенко, Спірін, Лір! Вражена цим неймовірно. Я не вірила, що це можливо», – написала у фейсбуці драматургиня, ветеранка Аліна Сарнацька.

Її художньо-документальна робота «Погана книжка про війну» стала одним із проєктів, які отримали стипендію. Це розповідь на основі її особистого досвіду як бойової медикині ЗСУ про трансформацію цивільної людини в умовах війни, про тілесність, втрату, крихкість і силу.

Аліна Сарнацька. Фото з її сторінки у фейсбуці
Аліна Сарнацька. Фото з її сторінки у фейсбуці

В Українському ПЕН оголосили 20 проєктів-переможців стипендійної програми. Журі відібрало їх з-поміж 301, які надійшли на конкурс.

Організатори ініціативи – Норвезький Гельсінський комітет, Норвезька асоціація авторів і перекладачів нонфікшн-літератури, Норвезька спілка письменників та Український ПЕН. Проєкт реалізується за підтримки The Nansen Support Programme for Ukraine.

Програма покликана підтримати проєкти українських письменників і журналістів та сприяти створенню нових важливих текстів, котрі фіксують і осмислюють досвід війни, яку українське суспільство проживає з 2014 року.

Це продовження програми стипендій, яка стартувала минулого року у співпраці Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури та Українського ПЕН. У 2024 році підтримку отримали 10 проєктів.

Цьогоріч програма охопила не лише авторів, які працюють у жанрі нонфікшн, а й письменників, що створюють художні тексти.

Проєкт спрямований на підтримку українських авторів, які працюють у таких напрямах:

  • нонфікшн (репортаж, біографії, есеїстика, інтерв’ю тощо)
  • художня література (роман, оповідання, поезія, драматургія тощо)
  • дитяча і підліткова література (художні та нонфікшн-тексти).

Стипендіат(к)ами стали:

Володимир Аренєв. Фентезі «Залізний вовк». Це переосмислені сюжети українських народних казок, що показують різні аспекти життя в країні у воєнний час.

Павло Паштет Белянський. Роман про оборону Києва в перші дні російсько-української війни.

Ольга Бірзул. Графічний роман, побудований на реальному листуванні між авторкою та її чоловіком-військовим у застосунку Signal — «І коли ти скажеш: «Пішли на рейв», — я вже ніколи не відмовлюсь».

Ольга Богомаз. Екологічний нонфікшн з робочою назвою «Заповідники на лінії вогню».

Анна Грувер. Художній роман «Зустріти Іду» про відчайдушне бажання жити на межі між смертельною небезпекою та коханням, про виклики та проблеми української сучасної молоді, самотність і бажання близькості.

Євгенія Губкіна. Книга «Північна Салтівка: Місце злочину» про архітектуру й буденність найбільшого спального району України.

Лариса Денисенко. Історії жінок, потерпілих від сексуального насильства під час повномасштабної війни.

Павло Дерев’янко. Збірка оповідань, написаних після 24 лютого 2022 року, що через фантастичну метафору осмислюють різні аспекти війни та її впливу на людську природу – досвід цивільного, який став військовим та учасником бойових дій.

Артур Дронь. Книга віршів «Лікарня святого Пантелеймона», поезії 2023–2025 років, переплетені з історіями поранених військових, які проходили реабілітацію в центрі Unbroken.

Катерина Єгорушкіна. Пригодницька повість з елементами художньої репортажистики й фантастики для дітей 10–15 років «Різдвяна пригода на невидимій колії».

Юлія Ілюха. Роман «Синій дім» про особисту та колективну травму як опір забуттю і жіночий досвід проживання війни.

Василь Карп'юк. Повість про дитинство в часи війни «Незвичайний Великдень у Карпатах».

Віра Курико. Літературні репортажі з робочою назвою «Як смерть, пам’ять і любов змінюють ландшафт».

Дмитро Лазуткін. Збірка віршів «Речник» про досвід війни та переосмислення власної місії під час особистісних трансформацій на тлі сьогодення.

Євген Лір. Нонфікшн «Таврія: сліди на вітру», ілюстрований путівник-довідник землями української Таврії, в якому розглядається питання ідентичності цього історико-географічного регіону.

Юрій Матевощук. Есеїстика з робочою назвою «Оператор БпЛА» про особистий досвід участі в захисті Україні від російської агресії в складі Сил оборони.

Ганна Осадко. Автобіографічний роман «Танго на кухні: історія жінки, яка навчилася жити після» про шлях крізь втрату, війну й повернення до життя.

Володимир Рафєєнко. Проєкт «Спогади про живих. Донецькі історії».

Аліна Сарнацька. Художньо-документальний твір «Погана книжка про війну». Розповідь на основі особистого досвіду авторки як бойової медикині ЗСУ про трансформацію цивільної людини в умовах війни, про тілесність, втрату, крихкість і силу.

Євген Спірін. «Під небом з КАБами» – роман про лікарів, медсестер і санітарів, які живуть в підземному польовому шпиталі поблизу лінії фронту.

«У межах ініціативи 2025 року буде надано 20 стипендій у розмірі €5000 кожна (у гривневому еквіваленті). Результатом програми для кожної стипендіатки та стипендіата має стати книжка, опублікована в українському видавництві не пізніше, ніж 30 листопада 2026 року», – зазначають в Українському ПЕН.

Заявки оцінювало журі, до складу якого ввійшли: Тетяна Терен (журналістка, культурна менеджерка, членкиня Виконавчої ради Українського ПЕН), Богдана Романцова (редакторка, літературознавиця), Ростислав Семків (літературознавець, видавець), Богдан Коломійчук (письменник, військовий), Марія Титаренко (есеїстка, викладачка Українського католицького університету), Іван Андрусяк (поет, дитячий письменник, літературний критик, перекладач), Бернард Мор (член Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури, письменник, редактор Cappelen Damm), Оля Шамшур (менеджерка проєктів Норвезького Гельсінського комітету), Ірина Шувалова (поетка, перекладачка, дослідниця, постдокторка з українських студій Університету Осло).

Журі враховувало унікальність авторського стилю, соціальне та культурне значення запропонованої ідеї, здатність автора провести дослідження й опрацювати матеріали, необхідні для написання книжки.

«Військова мама». Фото: Олег Пальчик
«Військова мама». Фото: Олег Пальчик

Нагадаємо, вистава «Військова мама» в режисурі Олександра Ткачука за п'єсою Аліни Сарнацької, увійшла до короткого списку театральної премії «Гра».