Національна опера у травні: «Дама з камеліями», «Лісова пісня» і гала-концерти

У травні в Національній опері України – поновлення балету «Дама з камеліями», а також вечір балету «Крила дружби – Данія та Україна» та концерт пам’яті балетмейстера Анатолія Шекери. 

9 травня (п’ятниця) о 17:00 – опера Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфлай» (Чіо-Чіо-сан). Трагічна історія японської дівчини з Нагасакі понад сторіччя зворушує шанувальників опери з усього світу. Однією з найвідоміших виконавиць Мадам Баттефлай була українська співачка Соломія Крушельницька, яка принесла твору світове визнання. Завдяки її голосу й артистичному таланту Джакомо Пуччіні вдалося врятувати свою оперу, що провалилася після прем’єри. Після тріумфу української співачки в головній ролі зворушений Пуччіні надіслав Крушельницькій фотокартку із присвятою: «неперевершеній та найчарівнішій Баттерфлай (Джакомо Пуччіні, Торре дель Лаго, 1904)».

Нинішня вистава має досить довге сценічне життя. Постановницею є видатна режисерка Ірина Молостова — одна з корифеїв українського музичного театру другої половини XX сторіччя.

Виконавці: Оксана Крамарєва (Чіо-Чіо-сан), Дмитро Кузьмін (Лейтенант Пінкертон), Анжеліна Швачка (Сузукі), Петро Приймак (Шарплес), Ірина Петрова (Кет) та інші.

10 травня (субота) о 15:00 – комічний балет «Весілля Фігаро» на музику Вольфганга Амадея Моцарта у постановці Віктора Яременка.
Карколомну історію про винахідливого слугу-цирульника мовою танцю розповідатимуть: Микита Сухоруков (Фігаро), Ілона Кравченко (Сюзанна), Олександр Габелко (Граф Альмавіва), Катерина Козаченко (Графиня), Олексій Швидкий (Керубіно), Євген Логвиненко (Марцеліна) та інші.

Диригент – Сергій Голубничий.

11 травня (неділя) о 15:00 – комічна опера Джоаккіно Россіні «Севільський цирульник». Вистава належить до найвідоміших у своєму жанрі, вона понад двісті років залишається у репертуарі світового оперного мистецтва. Її герої потрапляють у химерні ситуації, окреслені дотепним сюжетом лібрето, створеного за мотивами п'єси французького драматурга П’єра Бомарше.

В осучасненій версії Анатолія Солов’яненка постановка «поза простором та поза часом» стала однією з найулюбленіших у киян та гостей міста.

У головних ролях цього разу: Олександр Киреєв (Фігаро), Дмитро Іванченко (Граф Альмавіва), Лілія Гревцова (Розіна), Сергій Магера (Дон Базіліо), Дмитро Агеєв (Лікар Бартоло), Анжеліна Швачка (Берта) та інші.

Диригент – Віктор Олійник.

15 травня (четвер) о 17:00 – балет Адольфа Адана «Корсар» у постановці Віктора Яременка давно став окрасою репертуару Національної опери України.
У головних партіях: Ілля Морозов (Конрад, корсар) та Олександра Панченко (Медора). 

16 травня (п’ятниця) о 17:00 – опера «Флорія Тоска» Джакомо Пуччіні, яка вважається однією з найбільш популярних вистав у світі.
У титульній партії цього разу Оксана Крамарєва. Також у головних ролях: Олег Злакоман (Каварадоссі), Олександр Мельничук (Скарпіа), Олександр Бойко (Ризничий) та інші.   

17 травня (субота) о 15:00 – Вечір пам’яті Анатолія Шикери, українського хореографа, народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка. У концертній програмі візьмуть участь провідні солісти балетної трупи Національної опери.

18 травня (неділя) о 15:00 – опера Джузеппе Верді «Травіата» в осучасненій постановці Анатолія Солов’яненка. Прем’єра вистави відбулася у жовтні 2022 року. Сучасні сукні, мініспідниці, модні ф’южн інтер’єри, селфі на сцені, нічні клуби, дим від кальянів, SMS-ки замість листів на папері. Авангардна постановка класичного шедевра транслює головний меседж – мистецтво поза часом.

У головних ролях: Ольга Фомічова (Віолетта Валері), Дмитро Кузьмін (Альфред Жермон), Геннадій Ващенко (Жорж Жермон, його батько), Анжеліна Швачка (Флора Бервуа) та інші.

22 травня (четвер) о 17:00 – «Крила дружби – Данія та Україна» – Балет-гала та «5 танго» на музику Астора П’яццоли.

23 травня (п’ятниця) о 17:00 – рання опера Джузеппе Верді «Набукко». Свого часу твір приніс молодому генію світову славу, а знаменитий хор юдейських рабів Va pensiero став символом об’єднання Італії. Ця опера в постановці Анатолія Солов’яненка з успіхом іде на сцені Національної опери України понад вісім років. 

24 травня (субота) о 15:00 – перлина українського оперного мистецтва «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка. Музична редакція Мирослава Скорика. Сценічна редакція Анатолія Солов’яненка. Сповнена гумору, танців та фольклору історія кохання. І навіть у класичні твори час вносить свої корегування – так у виставу зайшов відомий мем про паляницю.

25 травня, неділя о 17:00 – балет «Дама з камеліями» у постановці Аніко Рехвіашвілі. Лібрето Аніко Рехвіашвілі та Олексія Баклана за мотивами однойменного роману Александра Дюма. Музична редакція Олексія Баклана та Аніко Рехвіашвілі. Аранжування фортепіанних творів Людвігf ван Бетховена Мирослава Скорика.

Хореографія балету «Дама з камеліями» – авторська, немає жодних паралелей з існуючими хореографічними версіями, значно збагачена сучасною пластикою, що дозволяє віднести перший показ вистави до статусу світової прем’єри. Загальне балетмейстерське вирішення вистави також нестандартне. Особливість київської постановки – не виклад відомого роману. На думку Аніко Рехвіашвілі, балет «Дама з камеліями» – це самостійна балетна драма, в основі якої переплетіння сюжетної лінії роману з реальною історією із життя письменника. Це історія кохання автора до однієї з найвитонченіших жінок Парижа, куртизанки Марі Дюплессі, історія її короткого, але яскравого життя, трагічної і такої передбачуваної загибелі. Це історія про жертву заради чоловіка. Історія жінки, яка через кохання пізнала саму себе.

«Постановка нова у повному розумінні цього слова, – розповідала Аніко Рехвіашвілі. – Це новий підхід до музичної концепції. Ми не адаптуємо музичний матеріал до опери «Травіата» Джузеппе Верді, хоча це очікувано. Не використовуємо твори одного автора, наприклад, Шопена чи Ліста, як це робили інші постановники, що до нас інтерпретували роман Дюма. В нашій виставі звучить музика Бетховена, Брамса, Пахельбеля, Форе, Елгара».

На думку Олексія Баклана, відмова від музичного матеріалу Верді зумовлена в основному тим, що постановники не хотіли запропонувати глядачеві «протанцьовану оперу», розуміючи, що досконалішу, ціліснішу «конструкцію», ніж створив геніальний композитор «Травіати», створити неможливо. Основна музика, яка звучить у балеті, – це твори Бетховена. Вистава побудована на класичній музичній основі. Постановників зацікавили «дзеркальні паралелі»: теперішні пластичні й віртуальні засоби виразності та класична музика, історія, яка була написана у середині XIX століття, та сучасна театральна мова, якою ця історія розповідається.

На 25 травня заявлені: Тетяна Льозова (Марі Дюплессі, паризька куртизанка), Микита Сухоруков (Александр, молодий письменник), Володимир Кутузов (Герцог де Гіз), Сергій Литвиненко (Александр, батько молодого письменника), Катерина Миклуха (Кларисс, юна дівчина), Людмила Мельник (Нінон, мати Кларисс), Іван Авдієвський (Ференц Ліст) та інші.

28 травня (середа) о 17:00 – балет Михайла Скорульського «Лісова пісня» у виконанні учнів Київського державного фахового хореографічного коледжу імені Тетяни Таякіної.

29 травня (четвер) о 17:00 – балет Людвіга Мінкуса «Дон Кіхот». Друге століття живе на сцені цей веселий, яскравий спектакль. Попри просте лібрето, що досить умовно передає сюжет твору Мігеля Сервантеса, балет користується успіхом у публіки, легко підкорюючи глядачів різних поколінь. Секрет цього успіху — у мелодичній темпераментній музиці Мінкуса та яскравих, колоритних персонажах. Цю виставу називають святом танцю.

30 травня (п’ятниця) о 17:00 – опера Жоржа Бізе «Кармен». Трагічну історію пристрасного кохання циганки Кармен та її коханого сержанта Хозе втілять: Олександра Дяченко (запрошена солістка) та Олег Злакоман. 

31 травня (субота) о 15:00 – балет «Сильфіда», який вважають одним із найкращих романтичних балетів. Йому випало започаткувати той великий перелік творів, які склали цілу епоху в хореографічному мистецтві. Свого часу цей твір назвали «ескізом, яким скористалися для чарівної композиції «Жізелі». 

У випадку повітряної тривоги глядачів буде запрошено до тимчасового укриття у приміщенні гардероба, розташованого поверхом нижче під фоє партеру.