Важка вистава, після якої стає трохи легше

У Театрі юного глядача на Липках поновили виставу «Кураж» за мотивами п'єси Бертольта Брехта в постановці Олексія Скляренка.

«Це історія жінки, яка йде крізь війну. Війна приходить у свідомість людини руйнівним жахом, але з часом людина пристосовується, обживає війну й обживається в ній. На війні закохуються і сваряться, жартують, сміються, радіють зустрічам із друзями, на війні прощаються і втрачають. Про це вистава «Кураж», – йдеться в анотації.

П’єсу «Матінка Кураж та її діти» Бертольт Брехт задумував як антивоєнний твір, написав її упродовж 1938–1939 років. Він уявляв, як зі сцени різних театрів пролунає попередження про загрози, що приносить війна.

Вперше виставу «Кураж» у Києві показали 2013 року на сцені Навчального театру в університеті Карпенка-Карого. Від 2019-го вона була в репертуарі ТЮГу. З 2022 року через війну постановка взяла вимушену паузу. Режисер і виконавець однієї з ролей Олексій Скляренко у лютому 2022-го пішов добровольцем на війну, в складі ЗСУ пройшов Харківщину, Миколаївщину, Лиман. Його служба триває. На звернення театру він відновив виставу, перебуваючи у відпустці.

Володимир Скорик, який грав у «Куражі», служить у ЗСУ, а Володимир Ковбель – на війні пропав безвісти.

Жанр вистави – пластична драма на одну дію за ремарками до п'єси Бертольта Брехта.

«Ідея взяти одну із найбільш текстових п’єс – «Матінка Кураж та її діти» – й зробити її без жодного слова, може, й виглядає дивно. Але якщо уважно прочитати текст і звернути увагу на ремарки автора перед кожною сценою, а потім з’єднати їх, – то отримуєш лібрето. Це й наштовхнуло на думку створити пластичну форму», – розповідав Олексій Скляренко в інтерв'ю газеті «День».

Художник-сценограф – Тарас Ткаченко. Музику написав український композитор Андрій Шусть. У виставі також використано твори композитора Густава Малера, композиції Мар’яни Садовської та гурту Ot Vinta.

Матінку Кураж грає Лариса Руснак.

Також у постановці задіяні Дар’я Баріхашвілі, Сергій Пономаренко, Віталій Лесін, Дар’я Кривошей-Литвинова, Таїсія Зіміна, Дмитро Вівчарюк, Сергій Бобко, Андрій Сторожик, Кирило Горолюк, Владислав Нікітюк, Дмитро Яковенко, Василь Ключніков, Діна Куца, Іоланта Пилипенко, Дар’я Завгородня-Запша, Павло Буковський, Олексій Ященко, Сергій Бобко, Андрій Волошин, Василь Ключніков, Павло Ігнатюк, Андрій Сторожик. Пралі – Діна Куца, Дар’я Завгородня-Запша, Діана Небось, Ганна Сухомлин, Ганна  Казаченко, Кароліна Пампуха.

«Тішуся, що став частиною вистави «Кураж». Вона для мене є чимось дуже важливим. Вдячний режисерові Олексію Скляренку, що повірив та дозволив бути. Щасливий з вами працювати. Приклад любові до того, що робиш. Я зустрів багато Людей, що дуже цінно. Вдячний партнерці Дар'ї Кривошей – вона неймовірна акторка. Лариса Руснак, яка кожним поглядом віри, дарує тобі натхнення», – написав у фейсбуці актор Дмитро Яковенко.

«Виставі «Кураж» десять років. Вперше її показали під час Майдану. І тоді вона була актуальною – своїми передчуттями. А тепер кожним рухом потрапляє в ціль. Рухом – бо величезний роман Бертольта Брехта «Матінка Кураж» режисер Олексій Скляренко зміг перекласти пластичною мовою, – пише журналістка Віолетта Кіртока. – Й сьогодні, коли виставу поновили після тривалої паузи, я відмічала: ось підʼїхало ТЦК, мама намагається відбити у них дітей. Ось ВЛК. БЗВП. Нагородження цінним подарунком. Особливості кадрового підбору в армії. Штурми й обстріли. Авіанальоти й комендантська година. Біженці й діти під ракетними ударами. Військовополонені. Заарештовані офіцери. СЗЧ. Бажання знайти кохання попри все. Жадані й бажані відносини, корисні та необхідні, які в один момент стають надокучливими і якимись. Згвалтовані дівчата. Військове братство. І всім цим командує Смерть. Тепер у виставі зʼявився навіть натяк на північних корейців… І ти наче втрачаєш все, що мала, і більше немає сил ні на що, але тягнеш ту лямку, яку потрібно тягнути, бо її поруч з тобою тягне Смерть. Все про нас. Все про те, в чому ми живемо. Настільки зрозуміло, що зал щемливо мовчав, коли актори танцювали в тиші. Мовчав так голосно, аж до крику: ми відчуваємо, ми це проживаємо. Лариса Руснак неймовірна в цій ролі. І я кожний раз, коли закінчується вистава, хочу, щоб вона одразу ж почалася знову. Хоча вона досить важка, після неї стає трішечки легше. І йдеш знову тягнути свою лямку, яку крім тебе більше ніхто не потягне».

Наступний показ вистави «Кураж» у Театрі юного глядача на Липках – 29 березня.