Іван Миколайчук: першопрочитання

Непересічна подія відбулась під кінець 2024 року. Якби вона сталася в столичному театрі, про неї вже заговорили б в етерах центральних телеканалів. Але ця подія сталася в театрі провінційному за своїм місцезнаходженням, але, за висновком театрознавця і режисера Ростислава Коломійця, далеко не провінційному за сутністю і змістом – Коломийському театрі імені Івана Озаркевича. Це найдавніший український театр у західноукраїнських землях, якому недавно виповнилося 175 років.

15 грудня на сцені театру була запрем’єрована вистава за мотивами незреалізованого ні в кіно, ні на сцені сценарію Івана Миколайчука «Tabula rasa/Чиста дошка».

Це була давня творча ідея, що не давала спокою директору-художньому керівникові театру Дмитрові Чибораку. Режисерка Людмила Скрипка загорілася цією ідеєю і занурилась у матеріал не тільки кіносценарію, а й епохи. І перепустила його крізь серце й душу, відчувши найтонші мембрани в драматичній історії українки, якій далека чужина переписала долю. Саме завдяки Людмилі Скрипці з’явилась сценічна версія сценарію, що знайшла своє втілення в авторській постановці.

Співтворцем вистави – сценографом, на запрошення Дмитра Чиборака, погодився бути киянин Андрій Александрович. Тандем Скрипки й Александровича виявився унікальним і в темі, і в жанрі. 

Цією постановкою театр ще раз засвідчив свою готовність і бажання йти до глядача першовідкривачем, сповідуючи художньо-мистецьку концепцію, закладену великим просвітником свого часу, засновником театру отцем Іваном Озаркевичем, 230 років від дня народження якого відзначимо влітку цього року.

Ольга РУДАНЕЦЬ