Премія «Чорний лотос». Серед переможців – Римма Зюбіна, Арсен Бойчук, Тамара Трунова

10 лютого в Театрі драматургів у Києві відбулося вручення третьої премії «Чорний лотос», якою відзначають митців театру й кіно. Її позаторік започаткував продюсер Олекса Гладушевський.

«Те, що відбувається в театральному середовищі, як митці працюють із темою війни та сучасності, як вони інтерпретують біль через мистецтво – це дуже важливо, – каже Олекса Гладушевський.

За його словами, режисери, які прагнули працювати з більш змістовними темами, зараз мають таку можливість, бо театри відкриті до діалогу. Тривають експерименти й у великих муніципальних та державних театрах, і в камерних просторах.

«Сьогодні ми перебуваємо у Театрі драматургів – унікальному місці, де головну роль відіграє драматург. Це культовий простір, де відбувається багато важливих подій. Зокрема, тут реалізовано значущий для мене проєкт – Театр ветеранів, який працює з військовими. Під час цього проєкту створено п’єси, які потім трансформувалися у вистави», – зазначає засновник премії.

Церемонія нагородження проходила у камерній атмосфері Театру драматургів. Поміж слів вдячності та привітань прозвучали важливі меседжі про відповідальність за свої вчинки, позицію і підтримку.

«Нам усім варто частіше згадувати, що ми – свідомо чи ні – стали співтворцями та спонсорами руху мовчання, – зазначила головна режисерка театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Тамара Трунова. – Це спадок, який нам передали наші майстри — ті, хто зробив нас такими, якими ми є сьогодні. Ми розучилися помічати маленький гріх. Нам завжди чогось недостатньо. Дитячий біль – недостатній. Троє зґвалтованих – недостатньо, давайте більше. Але чи справді ми хочемо більше? Чи не настав час зупинитися? Нам потрібно менше жартувати. Менше святкувати. І більше пам’ятати. Сьогоднішній мітинг (акція протесту у центрі Києва з вимогою відсторонити директора Молодого театру Андрія Білоуса, якого працівники театру звинуватили у сексуальних домаганнях. – УТ) – це своєрідне перебирання функцій держави, бо вона не справляється. Але ми є. Ми – дорослі. І самі відповідаємо за себе».

Тамара Трунова вважає, що суспільство не повинно перетворювати мовчання на злочин.

«Ми не знаємо, хто серед тих, хто мовчить, є найбільш травмованим. І цькувати їх, відселяти на умовний острів іншості – це теж певною мірою насильство».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вистава, що наснилася десь між Берліном і Києвом

Головна режисерка театру драми і комедії на лівому березі закликала тих у кого є сили, ресурси, внутрішній баланс, допомагати тим, кому важко:

«Ми героїзуємо тих, хто говорить, сакралізуємо їхній голос, але забуваємо про тих, хто просто не може говорити. Ми не можемо боротися проти харасменту й водночас глорифікувати його. Це абсурд».

Акторка Римма Зюбіна наголосила на відповідальності:

«Маємо усвідомити: зараз ми — медійні особистості, до яких дослухаються. Наш голос має вагу. Росія систематично здійснює інформаційні вкиди, намагаючись розпалити ненависть, створити розбрат. Сьогодні атакують мене, завтра — когось іншого. Їхня мета — знищити довіру до моральних та інтелектуальних авторитетів нашого суспільства, щоб зрештою можна було сказати: «Дивіться, в Україні немає людей, яким можна довіряти». З одного боку — тиск і боротьба всередині країни, які тривають уже багато років. З іншого — масовані інформаційні атаки з боку Росії. І нам потрібно протистояти обом».

Упродовж вечора кожен міг долучитися до збору для військових. Кінолабораторія Kinolab.AK стала партнером премії у зборі на дрони для побратимів режисера та військового Максима Зубченка, розвідників з Окремої президентської бригади ЗСУ, 3-го механізованого батальйону, розвідувального взводу. На цей збір – 380 тисяч гривень на шість денних дронів DJI mєMavic 3 –  можна задонатити тут:

Лавреати у 16 номінаціях:

Актор другого плану (кіно) – Олександр Новиков («Малевич», режисерка Дарʼя Онищенко)

Актор другого плану (театр) – Олег Гоцуляк («Отелло», режисерка Оксана Дмитриева, театр драми і комедії на лівому березі Дніпра)

Акторка другого плану (кіно) – Ірма Вітовська-Ванца («Божевільні», режисер Денис Тарасов)

Акторка другого плану (театр) – Даша Пльондер («Ковзанка», режисер Дмитро Леончик, театр «Золоті ворота»)

Серіал – «Перевізниця» (Starlight Media, шоураннер Євген Тунік)

Відкриття року – Ольга Голдис («Отелло», столичний театр імені Лесі Українки; «Процес», Київський театр на Подолі. Режисер обох вистав – Давид Петросян)

Короткометражний фільм – «Нюанс» (режисер Олег Кібальник) та «Останній «крайній» дубль» (режисерка і продюсерка Маргарита Воронова).

Документальний фільм – «Фрагменти льоду» (режисерка Марія Стоянова, продюсери Аліна Горлова, Максим Наконечний)

Актор кіно (головна роль) – Віктор Жданов («Сірі бджоли», режисер Дмитро Мойсеєв)

Актор театру (головна роль) – Арсен Бойчук («На полі крові», режисерка Маргарита Стельмах-Юр, камерний театр «Маланка»)

Акторка кіно (головна роль) – Олена Узлюк («Уроки толерантності», режисер Аркадій Непиталюк)

Акторка театру (головна роль) – Римма Зюбіна («Вороги. Історія любові», реж. Максим Голенко, театр імені Марії Заньковецької у Львові)

Режисерка (кіно) - Жанна Озірна («Медовий місяць»)

Режисерка (театр) - Тамара Трунова (Ha.l.t, Київський театр на лівому березі)

Фільм року – «Редакція» (режисер Роман Бондарчук)

Вистава року – «Самотній Захід» (режисер Олександр Соколов).