«Лускунчик Гофмана» на музику Івана Небесного: прем'єра в Київській опері

25 грудня в Київській опері відбулася прем'єра балету «Лускунчик Гофмана» на музику українського композитора Івана Небесного.  

«Лускунчика» в неокласичному стилі, з власною хореографією в театрі поставили ще до великої війни. Та оскільки це була постановка на музику Чайковського, після вторгнення Росії у 2022 році – від неї відмовилися.

«Але Лускунчик» – не російський, це казка німецького письменника Ернста Теодора Амадей Гофмана. Тож ми вирішили змінити музику. Не одразу знайшли композитора. Було зрозуміло, що глядачі будуть порівнювати Чайковського й «не Чайковського». Але наш «Лускунчик Гофмана» на музику Івана Небесного вийшов навіть дуже хорошим», – розповів «Українському театру» директор Київської опери Петро Качанов.

Події казки Гофмана відбуваються на початку XIX століття. А події балету в Київській опері – у середині XX. Це можна зрозуміти за фотографіями Кларка Гейбла та Вів'єн Лі, які висять у вітальні господарів. Ці актори зіграли головні ролі в американській мелодрамі 1939 року «Звіяні вітром». А діти на Різдво дивляться німе кіно, що з'явилося у кінці XIX століття. Оригінальне прочитання має й сюжетна лінія вистави.  

Є певна візія того, як він має розвиватися театр. У цьому ключі й зроблена постановка, розповідає перед прем'єрою Іван Небесний:

«Театр задекларував, що хоче стати українським Бродвеєм. Тож вистава створена у цій стилістиці: такий собі український бродвейський «Лускунчик». А оскільки це різдвяна казка – у ній є лейтмотиви відомих у світі колядок».

«Ви перевершили класика?», – питають у композитора журналісти.

«Як каже моя бабця: то інше, а то інше, – каже Іван Небесний. – Те, що Чайковський написав музику до «Лускунчика» не означає, що більше ніхто не може звернутися до цього сюжету. Ми зробили свій продукт, із власним поглядом на казку. Це інша стилістика, події відбуваються в іншому столітті». 

Композитор додає, що питання навколо Чайковського – певною мірою політичне.

«Перед цим я написав музику до балету «Тіні забутих предків». Ніхто мене не запитав, що я думаю про музику Мирослава Скорика (у 1964 році український композитор Мирослав Скорик написав музику до кінострічки Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». – УТ). Тож ці твори існуватимуть паралельно».

До речі, «Тіні забутих предків» Львівської опери перемогли в номінації «Найкраща танцювальна вистава і вистава фізичного театру» на цьогорічному фестивалі-премії «Гра». Хореографія – Артема Шошина.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Київська опера готує постановку про покоління 1990-х

Ми запитали в Івана Небесного – чи одразу він погодився взятися за цю постановку?

«Якийсь час я думав над пропозицією. Але думав не про Чайковського, а про ідею балетмейстера. Було важливо знайти з ним спільну мову. З Артемом Шошиним ми вже працювали, тому в мене була надія, що порозуміємося. Але все одно був потрібен час, щоб побачити його задум. А коли ти вже знаєш ідею, коли вся постановочна група працює в одному ключі, то далі починається нудна технічна частина: йдемо від сцени до сцени, щось доробляємо, щось переробляємо», – розповів композитор.  

До вистави, разом із музикантами оркестру, залучено близько сотні осіб. Є три склади виконавців. У постановці беруть участь учні Київського хореографічного коледжу під керівництвом Катерини Кухар.

Квитки на всі покази «Лускунчика Гофмана» до 9 лютого в Києвській опері розкупили за два тижні до прем'єри.

Диригент-постановник – Алла Кульбаба

Хореографія – Артем Шошин

Постановка – Оксана Хамровська

Сценографія – Тетяна Бєлік

Художник костюмів – Катерина Маньковська

Художник-постановник світла – Андрій Севастьянов

Диригент – Роман Будзяк

Балетмейстер-репетитор – Оксана Хамровська

Художник світла – Тетяна Музиченко

Звукорежисер – Ігор Кисельов

Режисерка, яка веде виставу, – Тетяна Лук’янець