Історія про самотність, любов і ціну, яку доводиться платити

9–10 липня в Національному драматичному театрі імені Лесі Українки в Києві відбудеться прем’єра вистави Кирила Кашлікова «Смерть комівояжера» за п’єсою американського драматурга Артура Міллера.

Це історія про людину, яка опинилася у пастці між мрією та дійсністю, між уявленням про успіх і ціною, яку доводиться платити.

Віллі Ломан – комівояжер, який усе життя прагнув бути успішним і утримувати сім’ю. Його світ тримається на переконанні, що достатньо робити все «правильно», щоб мати винагороду. Та реальність складніша: кар’єра руйнується, сили вичерпуються, а життя дедалі більше віддаляє його від очікуваного. Віллі покладає великі надії на своїх синів. Та вони обирають інший шлях: Біфф намагається знайти себе, але розчарування в батькові змінює його життя; Геппі не знаходить внутрішнього задоволення, попри зовнішню стабільність. Напруга між ними наростає роками – через мовчазні очікування й невисловлені образи.

Віллі дедалі глибше занурюється у спогади та ілюзії, втрачаючи здатність приймати реальність. Його історія стає болісним дослідженням людської самотності, відповідальності й ціни, яку доводиться платити за невиправдані сподівання.

«Смерть комівояжера» Артура Міллера. Про що ця історія? Про мрію, про вміння та невміння любити, про бажання зробити все для близьких, не розуміючи, що може це їм не треба. І коли вкладаються величезні зусилля батьків, щоб зробити дитину щасливою, не розуміючи, що вона хоче чогось іншого, – виникає драма, а інколи трагедія. Це історія про невміння зрозуміти, що час іде і, можливо, ти вже не в цьому часі. Коли треба вчасно піти – з професії, з бізнесу. Коли треба зрозуміти, що приходить щось інше. Це можливість подивитись з глядацької зали на те, що відбувається в нашому житті. Кожного дня і майже в кожній родині», – каже Кирило Кашліков.

Кашліков десять років тому, 2016-го, поставив «Вид з мосту» за п'єсою Міллера 1955 року про трагічну історію кохання та ревнощів, дружби й зради. Ця вистава й сьогодні є в репертуарі театру.  

Роль Віллі Ломана у «Смерті комівояжера» зіграє Станіслав Боклан, який багато років був актором Київського Молодого театру, а в останні роки зосередився на роботі в кіно. Після певної паузи Боклан з'явився на сцені у виставі Кашлікова «Паромник» 2024-го.  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Станіслав Боклан розповів, чому погодився зіграти у виставі «Поромник»

Також у виставі задіяні Олександра Єна, Андрій Пономаренко, Віталій Салій, Альберт Малик, Кирило Парастаєв, Олександр Валюк, Віталій Овчаров, Юрій Гребельник, Анатолій Ященко, Олег Замятін, Андрій Коваленко, Юрій Радіонов, Діна Андійчук, Гліб Суханов, Остап Шаламага, Ольга Нагірняк, Анастасія Шестопал, Катерина Голотова, Марія Долабані.

«Смерть комівояжера» – п'єса 1949 року американського драматурга Артура Міллера. Прем'єра вистави відбулася на Бродвеї 10 лютого 1949-го, показ пройшов із шаленим успіхом 742 рази. Того ж року твір здобув Пулітцерівську премію в номінації «За найкращу драму» та премію «Тоні» за найкращу п'єсу.

Виставу п'ять разів відновлювали на Бродвеї. Вона здобула ще чотири нагороди «Тоні» в категорії «Найкраще відновлення вистави».

А на премії «Тоні» 2026 року вистава «Смерть комівояжера» режисера Джо Мантелло театру Winter Garden отримала шість статуеток: за найкраще відновлення вистави, найкращу режисуру, найкращу жіночу роль другого плану (Лорі Меткалф), найкращий дизайн, найкраще світло та найкращий звук.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сімейна сага на чотири години

Вистава «Смерть комівояжера» триває 160 хв з антрактом. Має вікове обмеження: 16+

Режисер – Кирило Кашліков, сценографія – Петро Богомазов, костюми – Олена Дробна, композитор – Гієдріус Пускунігіс (Giedrius Puskunigis, Литва), аранжування – Михайло Матюхін, звукорежисер – Владислав Тененбаум, художник з освітлення – Ігор Головачов, асистентка режисера – Ганна Гринчак, відеосупровід – Андрій Рябін, Олексій Рябін, Олександр Шабанов.