Професійна театральна спільнота України

06.08.2025

Брехт у кабаре: Оксана Дмітрієва ставить виставу в «Золотих воротах», пісні – у перекладі Сергія Жадана

Український театр

Автор статті Український театр

06.08.2025
3 хв
0 лайків

У Київському театрі «Золоті ворота» розпочалися репетиції вистави харківської режисерки Оксани Дмітрієвої та художника Михайла Ніколаєва з робочою назвою «Брехт. Кабаре». Постановка – колаборація театру «Золоті ворота» та Харківського державного театру ляльок імені Віктора Афанасьєва. Проєкт, який включатиме покази в Києві й Харкові, здійснюється за підтримки Українського культурного фонду.

Вистава — за текстом Андрія Бондаренка, який об’єднав кілька творів німецького драматурга, засновника епічного театру Бертольта Брехта. А переклад пісень і віршів Брехта здійснив харківський письменник, військовослужбовець Сергій Жадан.

Центральним твором постановки стала п'єса «Барабани вночі», написана Брехтом після Першої світової. У центрі сюжету – солдат, який повертається додому після того, як довгий час вважається загиблим. Повернення героя видається невчасним, недоречним і створює низку психологічних та економічних проблем тим людям, які мали б радіти «воскресінню» солдата.

Твір Бертольта Брехта «Барабани вночі» режисерка називає «безжальним для нашої сюрреалістичної реальності».

Христя Люба, Богдан Буйлук
Христя Люба, Богдан Буйлук

«Мені здається, що Брехт зараз звучить. Оскільки саме в «Барабанах…» найактуальніша історія: герой «воскресає» й бачить, що всі навколо живуть своє мирне життя. Це стає шоком. І головний шок, що його близька людина не дочекалася», – пояснює Оксана Дмітрієва.

За словами режисерки, вистава підкреслює проблеми, які роз’їдають суспільство держави, в якій триває війна, а також поставить незручні запитання «до себе і до світу».

«Вистава буде трошки про те, як може бачити зараз світ людина, яка повернулася з «нуля». Коли воїн приходить додому – й зустрічає тут балаган і карнавал. Так само актуальними мені здаються персонажі, які вербалізують: «Наша фабрика снарядних ящиків скоро може прогоріти». Саме в цей час, заробляючи на війні, ці «хтось» обов'язково після війни перероблять свої фабрики для снарядів на щось більш прибуткове. А надважливою для мене є фраза: що буде з нами, якщо цей солдат перестане воскресати?», – коментує Оксана Дмітрієва.

Серед актуальних тем, які порушує вистава, режисерка називає зміни особистості під час війни.

Режисерка Оксана Дмітрієва
Режисерка Оксана Дмітрієва

Кабаретна форма спала авторам на думку після того, як Харківський театр, яким керує Оксана Дмітрієва, домовився про співпрацю з «Золотими воротами».

«У «Золотих воротах» є такий простір, є підвал. Цікаво було фантазувати про перші кабаре в Німеччині. Коли в режисерів увечері були вистави у великому драматичному театрі, а потім усі спускалися в підвал і давали виставу-пародію на свої ж постановки. Захотілося поекспериментувати з формою. Уявити, що це така собі хуліганська територія, де матеріал звучатиме гостро й соціально», – каже Оксана Дмітрієва.

Додає, що в процесі перших репетицій почала звучати зовсім несподівано тема любові.

«І це важливо. В цій історії багато любові. У цьому балагані починає звучати така світла туга. І це, можливо, і є туга за цим нормальним відчуттям. Ми стібемося з цивільних самих себе, по суті. При цьому сумуємо, оскільки «нормальністю» наше життя теж ніяк не назвеш. Мені хотілося б, щоб у нас вийшло все це показати», – ділиться режисерка.

Про колаборацію двох театрів вона додає, що ідея дуже крута.

Антон Соловей
Антон Соловей

«По-перше, ми провітрюємо простір, розгерметизуємо його. По-друге, це така рука допомоги. Й енергія новизни. Взагалі, мені хотілося б потім, щоби був якийсь постійний місточок між містами. Щоб ми могли мати базу, наприклад, у Харкові, і базу в Києві. І це теж якісь дуже дієві речі», – підсумовує Оксана Дмітрієва.

Прем’єра запланована на 13–14 вересня в Києві, 19 вересня – у Харкові.

У виставі діятимуть: Віталіна Біблів, Богдан Буйлук, Роман Кучерявенко, Ян Корнєв, Христя Люба, Вікторія Міщенко (Харків), Лілія Осєйчук (Харків), Андрій Поліщук, Антон Соловей.

Віталіна Біблів, Богдан Буйлук
Віталіна Біблів, Богдан Буйлук
Андрій Поліщук
Андрій Поліщук

Оксана Дмітрієва – українська режисерка, головна режисерка Харківського державного театру ляльок імені Віктора Афанасьєва, заслужена артистка АР Крим, лауреатка премії імені Леся Курбаса та премії Women in Arts. The Resistance (2024).

Народилася в Краматорську на Донеччині. Навчалася в Дніпропетровському театрально-художньому коледжі, Харківському інституті мистецтв та Університеті імені Івана Карпенка-Карого. Працювала в Кримському театрі ляльок, з 2007 року – в Харківському театрі ляльок, де стала однією з ключових фігур оновлення театру.

Її творчість вирізняється поєднанням експерименту, психологізму й соціальної критики. У своїх виставах Оксана Дмітрієва досліджує теми війни, втрати, тілесності, болю, абсурду та людяності.

Серед останніх постановок – «Вертеп. Музичний перфоманс» (копродукція із Львівським обласним академічним театром ляльок); «Отелло» (Київський театр на лівому березі); «Буря» (за трагікомедією Шекспіра. Копродукція: Національний театр імені Марії Заньковецької, Харківський театр ляльок, Київський театр драми і комедії); «Медея» (Івано-Франківський драмтеатр).

Під час повномасштабного вторгнення театр, у якому працює Оксана Дмітрієва, грав у метро, організовував волонтерську допомогу й згодом повернувся на сцену.

Фото: Анастасія Мантач