Борг перед глядачем: як театр Маріуполя повернувся до життя

У Маріуполі 25 лютого 2022 року театр Terra Incognita мав випустити прем'єру за п'єсою Нєди Нежданої в постановці засновника й режисера Анатолія Левченка. Цього не сталося через напад Росії. А керівник театру провів 10 місяців у полоні, в донецьких в'язницях, а загалом – 17 місяців в окупації.

До початку великої війни театр майже за два роки випустив 16 прем'єр. І лише у 2024-му, коли Анатолій Левченко вже був на вільній території, Terra Incognita показала цю виставу – «Світло – в кінці тунелю».

«Ми заборгували глядачеві цю виставу. Вона була повністю продана (на 25 лютого 2022 року. – УТ), і жоден глядач не попросив повернути квитки після цієї дати. Це важлива історія для нас, адже це частина страшного досвіду, яким ми всі пройшли. Я поновлював документи після того, як виїхав з окупації й тюрми. У сервісній компанії бухгалтер сказала: «Розуміємо, що ви не могли нас попередити. Та ви мали повний зал, але ніхто не вимагав повернення грошей». Я відповів: «Ми знаємо багатьох наших глядачів, та на жаль уже не всіх знайдемо серед живих», – розповів Анатолій Левченко.

За його словами, театр мав відновити постановку, бо «борги треба віддавати». У «Світлі…» двоє персонажів і немає складних декорацій.

Вистави, яка тоді не відбулася, називалася «Чи бачите ви світло в кінці тунелю?»

«Коли ми минулого року готували прем'єру в Центрі Курбаса, авторка п'єси Нєда Неждана сказала: «Назва вистави не тільки діагностика, але й прогностика». Це прогноз, який відображає нашу перспективу. Та й сама вистава про те, про що нам часто не хочеться говорити одне з одним: політика, мова, сенс життя, що буде з нами в майбутньому. Мені подобається текст, хоча він іноді шокує. Авторка прямо говорить: «І всім по велосипеду червоного кольору». Я жартував: «Добре, що не зеленого». П'єса була написана у 1998 році. У ній ідеться про новий Майдан», – зазначив режисер.

За його словами, деякі акценти у виставі відкоригувало саме життя.

Події розгортаються у приміщенні моргу. Там опиняються замкнутими на ніч дві молоді жінки.  

«Мене питають – чому там двері не відкриваються. Так тривога ж, світло відключили. І це вже не жарт, а реальний жах», – говорить режисер.

У виставі грають Леся Костюкова та Софія Ігнатенко. Обидві – студентки Луганської обласної академії культури і мистецтв. Обидві – з Маріуполя.

Нині в театрі працює 12 людей. Найближчим часом планують випустити п’єсу про війну й тюрму, а також виставу «Слава героям» за п'єсою Павла Ар'є.

Фото: Євген СОСНОВСЬКИЙ