Інтерв’ю

Коли він уперше приїхав до Києва, то зовсім нічого не знав про столичне театральне життя. А у свої 23 – очолив Малий драматичний театр. Його звати Дмитро Весельський.

З Ярославою Кравченко – засновницею й директоркою «Дикого театру» – поговорили про солдаут на виставу «Я бачу, вас цікавить пітьма», коли квитки на постановки у двох театрах розкупили протягом 40 хвилин, про найновіші проєкти «Дикого», а також про те, чим живе український незалежний театр у 2025 році.

Ольга Смехович, театрознавиця й драматургиня з Польщі, розмірковує про політичну природу театру, що бере початок ще з античності, де сцена стала інструментом впливу на свідомість. Вона критикує уявлення про “вічну актуальність” трагедій, бо це свідчить про нездатність людства зробити висновки. Смехович розповідає про сучасного критичного глядача, власний досвід перекладів, роботу з режисерами.

Режисер Ахтем Сеітаблаєв розповів про розвиток Театру ветеранів і його нові постановки.

13 і 14 вересня в Київській опері відбудеться прем'єра рок-опери «Патріот». Петро Качанов, очільник театру і режисер-постановник спектаклю, анонсував цю виставу ще на початку минулого сезону.

На київських театральних афішах є три вистави, які дещо об’єднує. Це «Куди я з вами не піду» в театрі «Сузір'я», а ще «Як я залишилася сама» і «Чи одружиться нарешті Фігаро?» – перша на Камерній, а друга на основній сцені Молодого театру. Спільне в названих виставах те, що в них грає актриса столичного театру на лівому березі Дніпра Ірина Мельник, а поставив усі три вистави Григор Мане.

Богдан Поліщук працює у театральній сфері понад 13 років, часто поєднує дві ролі – сценографа та художника з костюмів. Його роботи можна побачити у театрах Києва, Львова, Рівного, Черкас. Говоримо про причини театрального буму, постановки, яких бракує українській сцені, та як впливає пожвавлення у театрах на роботу сценографа.