Статті

Поляризація, що відбувається в українському суспільстві й розділяє його на «тут» і «там», не оминає театр. Але що насправді ми знаємо про «наших за кордоном» і чи можна сьогодні назвати це явище «українським театром в еміграції»?

13 квітня відзначає ювілей Марія Левитська – головна художниця Національної опери.

Коли над суспільством нависає смертельна загроза, воно підсвідомо відповідає дуже живими імпульсами. Цим можна пояснити стрімкий розвиток театрального авангарду початку XX століття, а також нинішній театральний бум. Про це розповів головний редактор журналу «Український театр» Віталій Жежера у програмі Ukraine the best, авторському проєкті Юрія Комелькова.

З театром у мене давні стосунки, які я вважаю формотворчими й доленосними. Ці досвіди я пам’ятатиму завжди, до найменших деталей, хай би як давно вони не трапились – рік, 10 чи 25 тому.

Прем’єра «Макбета» Івана Уривського в театрі Франка збурила вихор емоцій і думок. І це не ті емоції, про які ви подумали, і якими очікувано повняться соцмережі. «Геніально», «я в захваті», «приголомшливо», багато капслоку і знаків оклику. Що ж не так із виставою, ще до першого показу приреченою на глядацький успіх?

1 – 6 грудня у румунському місті Ясси відбувся фестиваль «Дні Ясського національного театру» – Teatrul National Iasi. Він присвячений двом датам: 128-річчю з дня відкриття театру та 208-й річниці показу першої вистави румунською мовою.

Сергій Маслобойщиков про виставу "Отелло" Давида Петросяна